Понеділок, 26.08.2019, 08:43Головна | Реєстрація | Вхід

Форма входу

Пошук

Календар

«  Серпень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031

Наше опитування

Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 102

Друзі сайту

----- Графіки функцій
--- Iз книги рекордів Гiннеса

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
ГРИП
НЕБЕЗПЕЧНІСТЬ ГРИПУ

   Грип завдає значної шкоди народному господарству через масовість захворювань у період епідемій. Підраховано, що коли б удалося зменшити середні трудові втрати від грипу на один день, у нашій країні було б заощаджено не менше як 500 млн. грн. на рік.
   На жаль, ще й досі немає ефективних противірусних засобів, хоч розробка їх розпочалася давно.    Першим специфічним засобом лікування грипу була протигрипозна сироватка, добута у 1938 році відомим мікробіологом і вірусологом А.О.Смарадинцевим. Наявні в цій сироватці антитіла за умови своєчасного застосування її нейтралізують вірус на поверхні епітелію, а також блокують клітини епітелію, ще не уражені вірусом, завдяки чому вони стають несприятливими до вірусу протягом декількох днів.
   Ефективною виявилася донорська сироватка людей з великою кількістю протигрипозних антитіл. Добрі результати дає внутрішньоносове (у вигляді аерозолю) і в/м введення її протягом перших двох днів захворювання.
   Найефективнішим засобом лікування грипу є протигрипозний донорський гамма-глобулін. Цей препарат звичайно застосовують при тяжкому перебігу грипу. Його призначають в основному дітям, ослабленим хворим та старим людям, бо забезпечити ним усіх хворих в період епідемій практично неможливо.
   Незважаючи на загальновідому стійкість вірусу до сульфаніламідів і антибіотиків, через брак специфічних протигрипозних засобів лікарі ще часто призначають їх хворим. однак, немоє жодної потреби призначати антибіотики при грипі, якщо він не супроводжується бактеріальними захворюваннями. Потреба в цьому може виникнути лише на третій день хвороби у разі стійкого утримання високої температури.
   Природно, що мала ефективність наявних засобів лікування грипу спонукає науковців шукати нові противірусні препарати. Труднощі цього завдання зумовлені тим, що досі невідомо, на якому стані проникнення вірусу в клітину він найбільш уразливіший. Віруси ростуть і розвиваються всередині клітини.    Проникаючи в клітину, збудник розпадається на білок і нуклеїнову кислоту, яка й спрямовує дальший синтез клітиною живителя вірусних частинок. При цьому розмноженні вірусу тісно пов’язане з клітинним обміном речовин. Це перешкоджає хіміотерапії вірусних інфекцій, бо дія на вірус неминуче позначається й на функціональному стані клітини.
   Найважливіше завдання хіміотерапії вірусних інфекцій полягає в тому, щоб знайти речовину, яка, впливаючи на розмноження вірусу, не пригнічувала б водночас обмінних процесів клітини. Через недостатню вивченість складу нуклеїнових кислот поки що немає змоги відкрити таку речовину.
   Важливий момент у застосуванні хіміопрепаратів - вплив їх на процес розмноження вірусів у клітині.
   До протигрипозних синтетичних препартів належить альфа-аміноадамантан, що перешкоджає проникненню вірусів у клітину.
   Лікувальний ефект амандатину полягає в порівняно швидкому зниженню температури у хворого й одужанні його, хоч вірус ще виділяється до пятого дня хвороби. Застосування амантадину з метою профілактики грипу рекомендував А.О.Смородинцев.
   Доведено, що амантадин не припиняє, а лише послаблює перебіг грипу, спричиненого вірусом А2.
Вс інституті органічного синтезу Академії наук Латвії С.А.Гіллер добув нову похідну речовину аміно-амантадину - гідрохлорид ремантадену. Використання цієї речовини з лікувальною метою сприяє зменшенню інтонсикації і запалення слизових оболонок верхніх дихальних шляхів у перші два дні грипу.
   І досі немає хіміопрепарату, який ефективно діяв би на наступному етапі розвитку вірусу - при поділі й синтезі складових частинок вірусу в клітині.



 ВІРУС «ІСПАНКА»

    Вірус «Іспанка» розвинувся,за твердженням вчених, у організмі свині,і передався людині через повітряно-водневий шлях. Іспанський грип або «іспанка» (фр. La Grippe Espagnole, або ісп. La Pesadilla) був, найвірогідніше, найстрашнішою пандемією грипу за всю історію людства. У 1918—1919 роках (18 місяців) у всьому світі від іспанки померло приблизно 50-100 млн. чоловік або 2.6-5.2 % населення Землі. Було заражене близько 400 млн. людей, або більше 20 % населення планети. Пандемія почалася в останні місяці Першої світової війни і швидко затьмарила це найбільше кровопролиття за масштабом жертв     Різновид грипу був H1N1. Цей різновид грипу дещо схожий на сучасний пташиний грип. Свою назву грип придбав через те, що Іспанія першою наголосила про спалах цієї хвороби. Назва хвороби закріпилася в основному із-за газетного галасу, оскільки Іспанія не брала участь у військових діях і на неї не розповсюджувалася військова цензура. Іспанкою її почали називати учасники світової війни. У травні 1918 року в Іспанії було заражене 8 млн. людей або 38 % її населення (їй заразився, але видужав, і король Іспанії Альфонс XIII). Багато жертв грипу були молодими і здоровими людьми вікової групи 20-40 років. Люди старше 40 років практично не були піддані ризику бути зараженим іспанкою. Симптоми хвороби: крововиливи у шкіру, кривавий кашель,задишка. На пізніших стадіях хвороби вірус викликав внутрілегеневу кровотечу (сучасна назва - геморагійний набряк легень), в результаті якої хворий захлинався власною кров’ю. Деякі заражені вмирали наступного дня після зараження внаслідок серцевої недостатності. У лютому 1998 року Інститут Молекулярної Патології Армії США (AFIP) отримав зразок вірусу H1N1 1918 року з трупа корінної мешканки Аляски, похованої у вічній мерзлоті 80 років тому. Цей зразок дозволив вченим в жовтні 2002 року відтворити генну структуру вірусу 1918 року. Вірус іспанки виявився слабкішим сучасного H5N1. Смертність від H5N1 набагато вища. Учені встановили що вірус, проникаючи глибоко в легеневу тканину людини, спричиняє за собою тип пневмонії, яка сприяє смерті молодої і здорової людини.
   Епідемії H1N1 повторювалися в Азії в 1957 і 1968 роках.


 ПТАШИНИЙ ГРИП

    Цікаво,що пташиний грип, як свідчить статистика, ні разу не передавався від людини до людини.Те саме кажуть і дослідники хвороби. Але вчені прогнозують,що цей вірус удосконалиться в організмі свині та птиці,та стане передаватися між людей.
    Пташиний грип - це інфекційне захворювання птиці, яке викликане вірусами грипу А. Вірус H5N1 - це підтип вірусу грипу A, який буває в основному у птахів, дуже заразний у птахів і може бути причиною їхньої смерті. Відомо, що дикі мігруючі птахи є природним резервуаром для високопатогенних вірусів і можуть передавати їх свійській птиці через безпосередній контакт. Пташиний грип належить до великої групи різноманітних вірусів грипу, які спочатку вражають птахів. Зрідка ці віруси грипу можуть заразити інші біологічні види, зокрема свиней і людей.
    Інфіковані птахи поширюють вірус через свою слину, носові секреції і фекалії.
Свійські птахи можуть бути інфіковані вірусом пташиного грипу через безпосередні контакти з інфікованими водоплавними птахами чи іншими інфікованими птахами, або через контакт із поверхнею (земля, глина чи клітки).
   Інфекція серед свійській птиці може бути неочевидною (безсимптомною) або викликати зменшення яйце несення та захворювання системи дихання, а також протікати у миттєвій формі, викликаючи швидку загибель птиці від системного ураження без будь-яких завчасних симптомів .
У більшості випадків люди заражувалися пташиним грипом внаслідок безпосередніх чи близьких контактів з інфікованими птахами (свійськими курями, качками й індиками) або з поверхнею, зараженою секрецією чи виділеннями інфікованих птахів. Поширення вірусів пташиного грипу від однієї хворої людини до іншої буває дуже рідко; подальше поширення інфекції від хворого не спостерігається.
Віруси пташиного грипу не завжди заражають людей, але, починаючи з 1997 року, було зареєстровано більше як 100 підтверджених випадків зараження людей вірусами пташиного грипу.
    Симптоми пташиного грипу у людей можуть варіюватися від симптомів, типових для звичайного грипу (температура, кашель, біль у горлі і біль у м'язах) до інфекцій очей, пневмонії, важких респіраторних захворювань (гострий респіраторний синдром) та інших загрозливих для життя ускладнень.
Для того, щоб підтвердити наявність пташиного грипу у людини, необхідно провести лабораторні аналізи.

   Існує два основні ризики для здоров'я людини при захворюванні на пташиний грип:

1) коли вірус переходить від інфікованого птаха до людини, внаслідок чого іноді людина може тяжко захворіти;
2) ризик того, що вірус (якщо буде можливість) перейде в форму, дуже заразну для людей, яка легко передається від людини до людини.

   Немає зареєстрованих випадків, коли правильно приготоване пташине м'ясо чи яйця могли бути джерелом захворювання на пташиний грип.
   Остерігайтеся близького контакту з хворими людьми. Якщо ви хворі, уникайте контакту з іншими людьми, щоб захистити і їх від захворювання. Закривайте свій рот і ніс тканиною, коли кашляєте або чхаєте. Ви допоможете іншим людям, що оточують вас, уникнути зараження. Миття рук захистить вас від мікробів. Намагайтеся не торкатись очей, носа або рота.

ВІРУСИ ГРИПУ НАЛЕЖАТЬ ДО РОДИНИ ОРТОМІКСОВІРУСІВ

   Віруси грипу належать до родини ортоміксовірусів (Ortho-myxoviridae). Розрізняють віруси грипу типів А, В і С.
   Вірус грипу А — може вражати як людину, так і тварин. Ці віруси викликають захворювання середньої тяжкості і важкі. Саме віруси грипу А відповідальні за пандемії і важкі епідемії, оскільки володіють виключно високою здібністю до мінливості антигенної структури. Тільки людина видереться з, наприклад, грипу, викликаного збудником із структурою H5n2, як його вже атакують віруси H2n2. А імунітет-то виробився на H5n2. Ось і захворює він повторно. Віруси цього типу відоспецифічни, тобто вірус птахів не може вражати свиню або людину і навпаки. Саме із-за цього пункту весь сир-бор розгорівся — вірус від свині передався людині, що говорить про його високу здібність до мутацій.
    Вірус грипу В — віруси цього типу не викликають пандемій, а відповідальний за локальні спалахи захворювань і епідемії. Спалахи грипу В можуть передувати спалахам грипу А або йти одночасно з ними.     Грипом В хворіють тільки люди, що відрізняє його від грипу А, на яке хворіють також тварини (кінь, свиня, тхір, птахи).
   Вірус грипу З — маловивчений. Їм хворіють тільки люди і захворювання протікає в легкій формі або взагалі без симптомів. Він не викликає епідемій і не приводить до серйозних наслідків.
Типовим представником ортоміксовірусів є вірус грипу типу А, який був виділений в 1933 р. Е.Смітом, К.Ендрюсом і Лейдлоу. Вірус грипу типу А, що вражає людину, має три різновиди, які позначаються H1N1, H2N2 і H3N2. Перший і третій різновиди дуже поширені у сьогоденні, а другий був дуже розповсюджений з 1957 по 1968 р. Віруси грипу належать до РНК-вмісних вірусів.
   Віруси грипу типу А добре розмножуються в курячих ембріонах, легенях мишей і дещо гірше — в клітинних культурах.

 

    В серцевині віріону грипу міститься вісім генів, у футлярі з білкових молекул. У зовнішній ліпідній оболонці вірусу грипу містяться два види білків (глікопротеїдів) гемаглютенін і нейра-мінідаза. Ці захисні білки викликають вироблення антитіл, які захищають організм від повторного захворювання. Віріони грипу мають округлу або овальну форму. Найбільше уваги привертають до себе віруси грипу типу А, оскільки вони є головними винуватцями виникнення, майже щорічних, епідемій, а через певні проміжки часу й пандемій цієї інфекції. Перша пандемія грипу виникла в Китаї в 1889 p., друга — у 191& p., третя почалась у 1947 р. і тривала майже три роки. Наприкінці 1957 р. пандемія грипу охопила всі країни світу. Ця інфекція уразила майже 2 мільярди чоловік. Вона дістала назву азіатської.
   Через 11 років, у 1968 p., пандемію грипу викликав гонконгівський вірус А типу H3N2, цю пандемію викликав новий сероваріант, в якому містяться гемаглютенін (Н) третього серологічного типу, а нейрамінідаза (N) — другого серологічного типу. Відбувся так званий шіфт, тобто поява нового вірусу, до якого організм людини виявився неімунним. Саме такі віруси є причиною виникнення пандемії. Основні симптоми "курячого грипу” у людини: кон’юнктивіт , риніт, сльозовиділення ,загальні симптоми, які спостережуться при звичайному грипі
    Основним регулятором епідемій грипу є імунітет, а основним методом боротьби з ним — імунопрофілактика за допомогою живих і вбитих вакцин.
    Наш імунітет є ослабленим, хворим. Чорнобиль, винаходи сучасної хімії, озонові діри, не якісна їжа,погані звички, тощо. Це те, що позбавило нас захисту від вірусів, паразитів та іншого. Навіть тварини, як завжди, попереджають нас про те, що планета на порозі зникнення з галактики. На цей раз вони обрали другий спосіб. Зафіксовано, що напади на людину представників дикої та домашньої природи значно побільшали. Навіть ворони часто нападають на людей.Атаки птахів спостерігалися в Токіо, Москві, Києві та ще в багатьох столицях. За словами зоологів, екстрасенсів, дослідників, в такий спосіб тварини хочуть попередити нас про те, що в майбутньому нас чекає біда. Звісно ми можемо почати обережно ставитися до навколишнього середовища, тим самим оберігати його від забруднення. Але треба починати берегти природу не після когось, а перед кимось. Це дасть змогу планеті проіснувати довше, а природі частково відновитись.
 СВИНЯЧИЙ ГРИП

    Свинячий грип є небезпечніший чим звичайний. Зазвичай віруси грипу, що вражають тварин, не вражають людей. Проте якщо таке відбувається, то виникає небезпечна ситуація — люди дуже сприйнятливі до таких «тваринних» вірусів, оскільки жодного разу ще не стикалися з ними і не виробили ніякого захисту. Більш того, віруси, циркулюючи на тваринному світі (у епідеміології місце, де циркулює вірус, називається резервуар інфекції), постійно мутують, а людини в популярність не ставлять. В результаті при попаданні в організм такий вірус наносить значно більше утрати, чим звичайний. Збудником свинячого грипу є вірус інфлюєнції. Подібні віруси, що вражають свиней, птахів і інших живих істот, а так само і нас людей, відрізняються один від одного тільки незначними змінами в будові ланцюжка білків.      
   Тoму недивно, що віруси, знайдені у свиней, здатні також вражати і людей. Наскільки ці віруси небезпечні, залежить, таким чином, не від того, від яких тварин вони походять, а від того, яку структуру вони мають. Факт в тому, що все, донині тестовані віруси інфлюєнциі, незалежно від їх структури, частково або повністю можна стримувати за допомогою спеціальних мікроелементів. Вірус інфлуенци - збудник грипу у людей, свиней і інших живих істот, проникає за допомогою ферментів (біологічних каталізаторів) гемаглютинину (Н) і нейрамінідази (N), що знаходяться на поверхні вірусу, в клітки організму.
   У ядрі інфікованої клітки вірус "перепрограмує" генетичний код, з тим, щоб потім його розмножити. тепер інфікована клітка постійно проводить нові віруси інфлуенци. Надалі кліткою стимулюється виробництво колаген переварюючих ферментів (коллагенази), які, у свою чергу, руйнують обволікаючу клітку сполучну тканину, і тим самим, дають можливість вірусам розповсюджуватися в організмі. В результаті цього, мільйони вірусів вириваються з хворого, інфікованої клітки. З допомогою колаген переварюючих ферментів вони розповсюджуються спочатку в сполучній тканині, а потім і в інших клітках. так вірусна інфекція переростає в захворювання грипом.



 ЯК РОЗШИФРОВУЄТЬСЯ H1N1?


      Буква Н позначає гемаглютинин, буква N - нейраміні-дазу Обидва є ферментами на поверхні вірусу. Цифра 1 характеризує підтип вірусу. Вірус інфлюєнциі H1n1 не винятковий.
(Дивись додаток 6).
    Насправді цей вірус - один з частих вірусів, які зустрічаються. Кожне повідомлення засобів масової інформації, що визначає вірус H1n1 як особливо небезпечний, в науковому сенсі неспроможно і нагнітає непотрібний страх. Найважливішими, науково обгрунтованими субстанціями для природного зміцнення імунної системи є вітаміни С, В, Е, фолієвая кислота, натуральні амінокислоти лізин і пролін, а також група природних поліфенолов отриманих, наприклад, із зеленого чаю.
    Щоденне постачання організму цими мікроелементами - з їжею або як біологічно активні добавки - є розумній і гідній рекомендації мірою для зміцнення імунної системи і профілактики інфекційних захворювань.
    За допомогою живильних мікроречовин можна до 70% понизити рівень ферменту нейрамінідази, відповідального за активність вірусу.
    За допомогою застосування вітаміну С, поліфенолов (із зеленого чаю) і інших живильних мікроречовин можна привести до повної зупинки розмноження вірусу інфлуенци в інфікованих клітках. Живильні мікроречовини уповільнюють утворення тих, що руйнують сполучну тканину ферментів (коллагенази), відповідальних за розповсюдження вірусів в організмі.





Copyright MyCorp © 2019 | Конструктор сайтів - uCoz